Які два тривожні сценарії експертів можуть пояснювати цю тенденцію? У червні 2026 року Російська Федерація помітно зменшила частоту масштабних ракетно-дронових ударів по Україні. Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на звіт Інституту вивчення війни. Аналітики зазначають, що протягом попередніх місяців російські війська демонстрували здатність регулярно завдавати ударів із застосуванням сотень безпілотників і ракет. Проте в перший місяць літа кількість таких атак різко скоротилася, хоча точні причини цього наразі залишаються невідомими. Зміна стратегії: від січня до червня Як нагадали в ISW, починаючи із середини січня 2026 року російська армія значно активізувала кампанію масованих повітряних ударів. Динаміка застосування понад 300 засобів повітряного нападу за одну атаку виглядала так:

• Січень (друга половина): 3 масштабні атаки;
• Лютий: 6 масованих ударів;
• Березень: 4 масовані удари;
• Квітень: 5 масованих ударів;
• Травень: 6 масованих ударів.

Таким чином, з січня по травень окупаційні війська зазвичай проводили від одного до трьох великих ударів протягом приблизно одного тижня, після чого на один-два тижні переходили до значно менш інтенсивних дій. Проте у червні ця схема зазнала суттєвих змін. За весь місяць ворог здійснив дві атаки, під час яких було використано понад 300 засобів повітряного нападу. Ці обстріли відбулися 2 та 15 червня. Що може означати затишшя: два сценарії від експертів Експерти ISW наголошують, що однозначного пояснення такому скороченню наразі немає, але виділяють дві головні гіпотези:

• Накопичення арсеналу для майбутнього удару. Однією з імовірних причин може бути свідоме накопичення Росією запасів безпілотників для ще інтенсивніших хвиль обстрілів у майбутньому. Кремль може вичікувати найбільш вигідний для себе момент, розраховуючи сильніше виснажити українську систему протиповітряної оборони.

Нагадаємо, попри червневе затишшя, вже на початку липня ворог відновив практику масштабних обстрілів. В ніч на 2 липня російські окупанти здійснили масовану комбіновану атаку на Київ, запустивши велику кількість ракет та ударних безпілотників, серед яких активно використовувалися й нові реактивні дрони.

• Модернізація та зміна процесів виробництва. Інше пояснення може полягати в перебудові промислового комплексу РФ. Зокрема, Москва може намагатися децентралізувати виробництво ударних БпЛА "Шахед" або переорієнтувати потужності на випуск складніших і дорожчих моделей - наприклад, безпілотників із реактивними двигунами (які, зокрема, були використані і під час атаки на Київ в ніч на 2 липня), виготовлення яких потребує значно більше часу та ресурсів.

Внаслідок обстрілу, що стався 2 липня, в Дарницькому районі столиці зафіксовано руйнівне влучання ракети в житлову багатоповерхівку. Станом на 7:00 відомо про 30 загиблих. Від ворожих прильотів постраждав і Київський зоопарк. Внаслідок нічного удару у небезпеці опинилися не лише адміністративні та господарські будівлі столичного звіринця, а й деякі тварини, які дістали поранень. Через ліквідацію наслідків обстрілу окремі локації зоопарку були тимчасово закриті для відвідувачів. У свою чергу, президент України Володимир Зеленський запевнив, що на таку масштабну атаку проти цивільної інфраструктури буде справедлива відповідь.