Більшість українців не почуваються в інтернеті "захищеними", але ж кому ладні довірити контроль? Українці дедалі частіше стикаються з небезпечним контентом у мережі. При цьому у питанні боротьби з ним висувають чітку вимогу: видалення інформації не повинне перетворитись на цезруру чи обмеження прав і свобод. Про це повідомляє РБК-Україна із посиланням на результати всеукраїнського опитування Active Group "Незаконний контент в Інтернеті: сприйняття загроз та підтримка регулювання". Головне:

• Масштаб проблеми: більшість українців (53,9%) не почуваються захищеними в інтернеті, найчастіше користувачі стикаються з дезінформацією (58%) та шахрайством (56,1%).
• Довіра до інституцій: у питанні видалення небезпечного контенту українці найбільше довіряють СБУ (39,7%), хоча зростає частка тих, хто не довіряє жодній інституції (18,4%).
• Ризики регулювання: головними побоюваннями щодо нових правил контролю є втручання у приватність (50,5%), можливість зловживань (50,3%) та корупційні ризики (48,9%).
• Європейські стандарти: попри зростання скепсису, 56,1% українців все ще підтримують впровадження європейських правил боротьби з незаконним контентом.
• Позиція суспільства: українці виступають за більш жорстку боротьбу з небезпекою в мережі, проте вимагають прозорості та незалежного контролю, щоб це не вплинуло на особисту свободу.

Який небезпечний контент зустрічається в інтернеті Соціологічне дослідження компанії Active Group було проведене в липні 2026 року за допомогою онлайн-панелі "SunFlower Sociology". Його результати свідчать про те, що більшість українців не почуваються захищеними від небезпечного контенту в мережі. Так, найчастіше за останній рік українці натрапляли в інтернеті на дезінформацію - 58,0%. Читайте також: Коли юні українці отримують перший гаджет і чим небезпечний для дітей інтернет: дослідження Дещо менша кількість респондентів стикалися:

• з шахрайством і фішингом - 56,1%;
• з мовою ворожнечі - 45,9%;
• з поширенням персональних даних без згоди - 22,0%;
• із закликами до насильства - 21,0%;
• з радикалізмом - 19,3%;
• з тероризмом - 15,5%.

При цьому зовсім не стикалися з подібним контентом 23,4% - що помітно менше, ніж у травні (14,9%).

З яким небезпечним контентом в інтернеті стикались українці (інфографіка: activegroup.com.ua) Скільки українців почуваються у мережі захищеними Щодо відчуття безпеки, то захищеними від небезпечного або терористичного контенту в мережі почуваються 37,7% опитаних:

• 13,9% - відповіли "так";
• 23,8% - відповіли "скоріше так".

Тим часом протилежної думки дотримуються 53,9%:

• 36,7% - обрали варіант "скоріше ні";
• 17,2% - обрали варіант "ні".

Читайте також: Залежність від гаджетів? Скільки реально "сидять" онлайн малюки та школярі в Україні Ще 8,4% не змогли визначитися з відповіддю на це питання. Варто зазначити також, що порівняно з травнем відчуття захищеності - дещо зросло (34,5%), а частка незахищених - зменшилася (56,6%).

Чи почуваються українці захищеними від небезпечного контенту в інтернеті (інфографіка: activegroup.com.ua) Кому можна довірити боротьбу зі "злочинним" контентом Результати дослідження свідчать про те, що визначення та видалення терористичного чи незаконного контенту українці найчастіше довірили б спецслужбам. На Службу безпеки України (СБУ) вказали 39,7% респондентів (хоча в травні цей показник сягав 44,3%). Далі йдуть:

• міжнародні суди - 20,2%;
• міжнародні організації (зокрема правозахисні) - 19,6%;
• правоохоронні органи - 17,5%.

Читайте також: "Батько інтернету" попередив про головну загрозу ШІ: що він мав на увазі Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, довіряють 14,8%, українським громадським організаціям - 14,2%, громадськості та іншим формуванням - 13,7%, онлайн-платформам - також 13,7%. Крім того, Нацраду з питань телебачення та радіомовлення обрали 11,8%, а українські суди - 8,4%. "Прикметно, що зросли обидва показники невизначеності: 20,9% не змогли відповісти, а 18,4% не довіряють жодній із перелічених інституцій - у травні таких було 9,8%", - зауважили в Active Group.

Кому українці довірили б визначення та видалення терористичного чи незаконного контенту (інфографіка: activegroup.com.ua) Чому регулювання контенту може бути ризикованим За даними опитування, серед ризиків подібного регулювання людей найбільше турбують:

• втручання у приватність - 50,5%;
• можливість зловживань - 50,3%;
• корупційні ризики - 48,9%;
• поява цензури - 36,9%.

Про помилкове видалення контенту згадали 32,2% респондентів, а про можливість тиску на опозицію - 30,4%. Важко відповісти було 15,4% респондентів. Ще 5,4% назвали інші варіанти.

Які ризики щодо регулювання контенту турбують українців найбільше (інфографіка: activegroup.com.ua) Свобода чи безпека - що для українців важливіше У виборі між свободою та безпекою українці залишаються розділеними майже навпіл. Максимальну свободу обирають 20,6%, а більше свободи - 27,4%. Тобто сукупно на боці свободи - 48,0% опитаних. Тим часом більше безпеки хочуть 27,2%, а максимальну безпеку - 13,3%. Разом - 40,5% опитаних українців. Не визначилися щодо цього питання 11,5% респондентів.

Що для українців важливіше - свобода чи безпека (інфографіка: activegroup.com.ua) Скільки українців підтримують "європейські стандарти" Правила видалення контенту, які відповідають європейським стандартам, підтримали б 24,2% опитаних. Ще 31,9% опитаних українців відповіли "швидше так". Тим часом проти цього виступають 27,2% респондентів:

• 16,3% - відповіли "швидше ні";
• 10,9% - відповіли просто "ні".

Не визначилися 16,7%. "Сумарна підтримка знизилася з 67,2% у травні до 56,1%, тоді як частка противників за цей час зросла з 16,6% до 27,2%", - констатували в Active Group.

Чи підтримують українці правила видалення контенту, які відповідають європейським стандартам (інфографіка: activegroup.com.ua) Директор компанії Active Group Олександр Позній зауважив, що українці сьогодні "фактично говорять державі: ми готові до більш жорсткої боротьби з небезпечним контентом, але не ціною власних прав і свобод". "Це дуже важливий сигнал для законодавців. Дослідження показує, що суспільство підтримує європейський підхід до регулювання цифрового середовища, однак очікує максимальної прозорості рішень і незалежного контролю за їх виконанням", - пояснив фахівець. Отже, за його словами, "лише за таких умов механізми боротьби з незаконним чи терористичним контентом матимуть достатній рівень суспільної довіри". Нагадаємо, раніше ми розповідали, що ЄС визнав алгоритми соцмереж загрозою для дітей. Крім того, ми пояснювали, як в Україні змінюють правила для домашнього інтернету. Читайте також, як РФ створила ШІ-фейк про "розгром" Збройних сил України під Лиманом.