Україна долучається одразу до двох унікальних міжнародних досліджень На українській антарктичній станції "Академік Вернадський" та криголамі "Ноосфера" запускають два новітні міжнародні дослідження. Обидва - в межах проєкту POLARIN програми "Горизонт Європа". Про це повідомляє РБК-Україна із посиланням на публікацію прес-служби Національного антарктичного наукового центру (НАНЦ) у Facebook. Головне:

• Старт досліджень: у наступному антарктичному сезоні (наприкінці 2026 року) на станції "Академік Вернадський" та криголамі "Ноосфера" стартують два нові міжнародні проєкти - MICROAIRPOLAR та TRICUSO-FLOATS.
• Масштаб: обидва дослідження реалізуються в межах програми "Горизонт Європа" (проєкт POLARIN) і є першими переможцями, які отримують доступ до української полярної інфраструктури (в межах цього проєкту).
• Суть проєктів: MICROAIRPOLAR вивчатиме розповсюдження мікроорганізмів у повітрі полярних регіонів, а TRICUSO-FLOATS (за допомогою запуску 6 аргобуїв з борту "Ноосфери") здійснюватиме моніторинг поглинання вуглецю в Південному океані.
• Значення для України: участь у таких ініціативах дозволяє українській науці долучатися до новітніх світових досліджень та залишатися активним членом полярної наукової спільноти.

Про які дослідження йдеться й коли вони стартують У НАНЦ розповіли, що запускають два нові міжнародні дослідження на антарктичній станції "Академік Вернадський" та українському криголамі "Ноосфера":

• MICROAIRPOLAR (щодо розповсюдження мікробних спільнот у повітрі полярних регіонів);
• TRICUSO-FLOATS (щодо моніторингу вуглецю в Південному океані).

Обидва - в межах проєкту POLARIN програми "Горизонт Європа" (який спонсорує надання вченим доступу до полярної інфраструктури). Уточнюється, що ці дослідження почнуться в наступному антарктичному сезоні, який стартує наприкінці 2026 року.

На "Вернадському" та "Ноосфері" запускають два нові міжнародні дослідження (інфографіка: facebook.com/AntarcticCenter) Українцям нагадали, що POLARIN об'єднує 64 полярні дослідницькі інфраструктури, які належать організаціям з усього світу. "Учасники консорціуму мають вільний доступ до об'єктів, який надається за підсумками конкурсів", - зауважили в НАНЦ. Читайте також: Українська ініціатива: де в Антарктиці й навіщо створили унікальну заповідну зону (фото) Повідомляється також, що MICROAIRPOLAR та TRICUSO-FLOATS - перші проєкти-переможці, які отримають доступ до "Вернадського" та "Ноосфери" в межах POLARIN. Завдяки цьому Україна:

• долучається до новітніх наукових досліджень;
• залишається активним членом полярної наукової спільноти.

Україна залишається активним членом полярної наукової спільноти (інфографіка: facebook.com/AntarcticCenter) Що передбачає та чим важливе дослідження MICROAIRPOLAR Перше дослідження - MICROAIRPOLAR - передбачає встановлення в окремих локаціях спеціального обладнання MicroAirCollector для відбору зразків мікроорганізмів із повітря. Далі вчені проведуть їхній генетичний аналіз, щоб встановити, "кого саме вітер заносить у полярні регіони". Крім того, за допомогою обчислювальних моделей спеціалісти відстежать:

• траєкторії повітряних мас;
• рух бактерій в Арктиці й Антарктиці (а також між ними).

Що передбачає дослідження MICROAIRPOLAR (інфографіка: facebook.com/AntarcticCenter) Три локації цього дослідження в Антарктиці такі:

• "Академік Вернадський" - Україна;
• "Васа" - Швеція;
• "Конкордія" - Франція, Італія.

Три локації MICROAIRPOLAR в Антарктиці (інфографіка: facebook.com/AntarcticCenter) Тим часом три локації в Арктиці:

• "AWIPEV" - Німеччина, Франція;
• "Віллум" - Данія;
• "Тулік" - США.

Три локації MICROAIRPOLAR в Арктиці (інфографіка: facebook.com/AntarcticCenter) Дослідження MICROAIRPOLAR важливе тим, що мікроорганізми одними з перших колонізують щойно вивільнені від льоду поверхні. "Тож в полярних регіонах, де спостерігають стрімкі процеси танення, вони впливатимуть на формування біорізноманіття", - пояснили українцям. Уточнюється, що цей проєкт впроваджують вчені Автономного університету Мадрида (Іспанія) та Університету Нортумбрії (Великобританія).

Чим важливе дослідження MICROAIRPOLAR (інфографіка: facebook.com/AntarcticCenter) Що передбачає та чим важливе дослідження TRICUSO-FLOATS Локація другого дослідження - TRICUSO-FLOATS - Південний океан. Йдеться про акваторію острова Південна Джорджія.

Локація дослідження TRICUSO-FLOATS (інфографіка: facebook.com/AntarcticCenter) Передбачається, що в межах дослідження з борту "Ноосфери" запустять шість аргобуїв із низкою сенсорів. Вони вимірюватимуть загальну лужність та вміст розчиненого неорганічного вуглецю. Крім того, буї будуть обладнані:

• високоточними датчиками pH та O2;
• акустичними сенсорами вітру.

"Це допоможе кількісно оцінити, скільки вуглецю поглинає Південний океан", - пояснили в НАНЦ.

Що передбачає дослідження TRICUSO-FLOATS (інфографіка: facebook.com/AntarcticCenter) Українцям розповіли, що цей океан (за попередніми даними) поглинає близько 40% усього CO2, який утримують усі океани разом. Хоча він займає лише 1/5 їхньої загальної площі. Читайте також: "Якщо Антарктида розтане - міста підуть під воду". Інтерв'ю з полярником про роботу на краю світу Причому нині існують "суттєві розбіжності між даними спостережень і моделями цього поглинання". Отже, розширення просторового й часового покриття автономних вимірювань у Південному океані допоможе зменшити цю невизначеність.

Чим важливе дослідження TRICUSO-FLOATS (інфографіка: facebook.com/AntarcticCenter) Насамкінець у НАНЦ зауважили, що цей проєкт впроваджують вчені з трьох установ у різних країнах.

Хто впроваджує дослідження TRICUSO-FLOATS (інфографіка: facebook.com/AntarcticCenter) Йдеться про:

• Національний океанографічний центр (Велика Британія);
• Норвезький дослідницький центр;
• Університет Сорбонна (Франція).

Нагадаємо, раніше ми розповідали, що вивчають і досліджують українські науковці в Антарктиці в цілому. Крім того, ми пояснювали, як минає звичайний день полярника. Читайте також, як українські полярники "полювали" на мікропластик в Антарктиці.