Масштабна реформа мисливського господарства може стати скандальною У Верховній Раді зареєстрували проєкт закону, який передбачає масштабну реформу мисливського господарства в Україні. Така ініціатива вже викликала хвилю обурення. Докладніше про цей законопроєкт, його мету та завдання, а також реакцію на деякі положення документу зоо- та екозахисників, - читайте в матеріалі РБК-Україна нижче. Головне:

• Ініціатива нардепів: у парламенті зареєстрували проєкт закону №15431 про мисливське господарство, полювання та стале використання мисливських тварин.
• Цифровізація галузі: документ передбачає, зокрема, створення Єдиного мисливського реєстру та онлайн-дозволи.
• Нові інструменти: законопроєкт пропонує відмовитись від централізованих лімітів (на користь планів сталого використання), запровадити засоби індивідуальної ідентифікації (бирки) для копитних та інших визначених видів, додаткові правові та соцгарантії для єгерів і мисливських інспекторів тощо.
• Обурення зоозахисників: організація UAnimals вимагає відхилити законопроєкт, назвавши його таким, що "розширює межі узаконеного насилля".
• Претензії екологів: у КЕКЦ повідомили, що документ легалізує полювання під час сезону тиші, мисливський туризм, використання тепловізорів чи безпілотників, знижує плату за користування угіддями тощо.
• Вимога громадськості: природоохоронці закликають нардепів не голосувати за таку ініціативу та відхилити її в першому читанні, адже документ "не можна виправити правками".

Про яку законодавчу ініціативу йдеться 20 липня 2026 року на сайті Верховної Ради зареєстрували проєкт закону про мисливське господарство, полювання та стале використання мисливських тварин (під №15431). В той же день його було передано на розгляд керівництву, 22 липня - направлено на розгляд комітету (головним - визначено Комітет ВРУ з питань екологічної політики та природокористування), а 23 липня - надано для ознайомлення. Ініціаторами законопроєкту виступила група народних депутатів (понад 40 осіб), серед яких Ігор Марчук, Давид Арахамія, Олександр Корнієнко та інші.

Фрагмент картки законопроєкту №15431 (скриншот: itd.rada.gov.ua) Мета нового законопроєкту У пояснювальній записці зазначається, що чинний закон України "Про мисливське господарство та полювання" був ухвалений у 2000 році й за понад двадцять років "практично вичерпав свій регуляторний потенціал". Серед ключових проблем автори законодавчої ініціативи згадують, зокрема:

• понятійну невизначеність - нечіткість законодавчих термінів;
• відсутність наскрізної цифровізації (цифрового обліку) та простежуваності продукції полювання - що сприяє тінізації обороту й ускладнює протидію браконьєрству;
• непрозорий розподіл угідь - що стримує інвестиції та породжує неефективне користування;
• невідповідність законодавства стандартам ЄС;
• низьку економічну ефективність галузі - її переважну збитковість, тінізацію та нерозвиненість легального ринку продукції полювання та мисливського туризму;
• недостатній захист єгерів, інспекторів;
• слабку дієвість відповідальності за браконьєрство.

Тим часом мета нового законопроєкту - створення сучасної правової, економічної, організаційної та екологічної моделі:

• ведення мисливського господарства;
• здійснення полювання;
• сталого використання мисливських тварин (що забезпечує збереження біологічного різноманіття й водночас розкриває господарський потенціал галузі).

Основні завдання законопроєкту Серед основних завдань законопроєкту №15431 згадуються такі:

• запровадити несуперечливий понятійний апарат із чіткою ієрархією: використання - вилучення - добування (полюванням, без збереження життя тварини) та/або відлов (зі збереженням життя);
• утвердити принципи сталого використання, екосистемного та географічно диференційованого підходів до управляння об'єктами мисливської фауни з обов'язковим врахуванням кліматичних трендів;
• створити Єдиний мисливський реєстр - як наскрізну цифрову систему управління мисливською галуззю, обліку угідь, користувачів, мисливців, тварин, подій та дозволів;
• запровадити засоби індивідуальної ідентифікації (бирки) для копитних та інших визначених видів задля простежуваності продукції полювання й протидії браконьєрству;
• замінити централізовані ліміти добування плановим інструментом - планом сталого використання мисливських тварин, що розробляється користувачем на науковій основі;
• запровадити прозорий конкурсний відбір користувачів та забезпечити стабільність і захист їхніх прав як передумову здійснення інвестицій;
• гармонізувати регулювання з природоохоронним законодавством (acquis) ЄС та забезпечити справедливий розподіл вигоди від використання ресурсу за участі територіальних громад.

Читайте також: На Львівщині впроваджують відстріл диких тварин: у чому причина Що саме може змінити законопроєкт Законопроєкт передбачає, перш за все, створення Єдиного мисливського реєстру, який міститиме дані про:

• мисливців;
• користувачів угідь;
• мисливських тварин;
• дозволи та результати полювання.

Більшість процедур планують перевести в електронний формат, а дозволи - видавати онлайн. Пропонується також запровадити обов'язкове маркування окремих видів добутих тварин спеціальними засобами індивідуальної ідентифікації (що має забезпечити простежуваність продукції полювання та допомогти у боротьбі з браконьєрством). Інша новація - відмова від щорічних централізованих лімітів добування. Їх планують замінити планами сталого використання мисливських тварин, які користувачі угідь розроблятимуть на підставі наукових досліджень. Крім того, законопроєкт передбачає прозорий конкурсний відбір користувачів мисливських угідь. Повноваження щодо надання угідь у користування та припинення такого права пропонується передати місцевим державним адміністраціям. Законопроєкт визначає також порядок:

• наукового, селекційного та діагностичного вилучення тварин;
• регулювання чисельності інвазійних і небажаних видів.

Відповідальність за порушення правил полювання пропонують посилити, а механізм відшкодування завданих збитків - удосконалити. Також документ пропонує запровадити додаткові правові та соціальні гарантії для єгерів і мисливських інспекторів. Паперові дозвільні документи планують скасовувати, а адміністративні процедури - максимально перевести в електронний формат. У пояснювальній записці зазначається, що реалізація закону потребуватиме фінансування (для створення Єдиного мисливського реєстру та системи ідентифікації тварин). Водночас очікується збільшення надходжень до бюджетів завдяки:

• платі за користування мисливськими угіддями;
• легалізації ринку продукції полювання;
• розвитку мисливського туризму.

Реація зоозахисників на пропозиції нардепів На вищезазначену законодавчу ініціативу вже відреагували в UAnimals (організації порятунку тварин і довкілля в Україні). Зоозахисники наголоили, що зареєстрований у парламенті законопроєкт "розширює межі узаконеного насилля". Цей документ, за їхніми словами:

• називає полювання "видом активного відпочинку";
• називає шкури, роги, черепи та ікла вбитих тварин - мисливськими трофеями, які можуть використовуватися, зокрема, в "естетичних" цілях;
• дозволяє полювання під час сезону тиші, коли тварини народжують і вигодовують малят;
• дозволяє полювати з тепловізорами, безпілотниками та звуковідтворювальними приладами;
• запроваджує мисливський туризм, зокрема полювання на тварин у штучно ізольованих ділянках;
• відносить до "небажаних для мисливського господарства тварин" вовків, лисиць, шакалів, єнотоподібних собак, а також домашніх тварин, які перебувають в угіддях без нагляду.

"При цьому отримати в користування "мисливські угіддя" може "суб'єкт господарювання, у тому числі громадське об'єднання зі статусом юридичної особи", - додали зоозахисники. У пояснювальній записці до проєкту закону наголошується, що "діяльність у сфері мисливського господарства зачіпає інтереси сотень тисяч громадян", оскільки "йдеться про регулювання одного з найбільших за площею природних ресурсів держави". При цьому в UAnimals наголошують: "приватну вигоду виправдовують суспільним благом, тоді як мова йде передусім про життя тварин". "Але полювання - не "активний відпочинок", а звичайнісіньке вбивство заради розваги та вигоди", - констатували зоозахисники. Виходячи з вищесказаного, UAnimals закликає народних депутатів:

• зберігати людяність;
• не голосувати за законопроєкт №15431.

В UAnimals закликають відхилити законопроєкт №15431 (інфографіка: facebook.com/UAnimals.official) "Друзі, не мовчіть і ви! Поширюйте інформацію про цей кривавий законопроєкт, тегайте нардепів. Законопроєкт №15431 має бути відхилений", - закликали українців. Реація екозахисників на пропозиції нардепів Детальні аргументи проти нового законопроєкту (із зазначенням конкретних статей) оприлюднили також Київським еколого-культурним центром (КЕКЦ). Так, наприклад, стаття 1 вводить поняття "мисливський туризм" - подорожі задля полювання "у природному середовищі та/або в напіввільних умовах". "Українські господарства вирощуватимуть жертв, іноземний клієнт приїде і за гроші їх розстріляє, а держава назве це туризмом і (можливо) візьме з цього податок", - зауважили екозахисники.

Фрагмент публікації КЕКЦ про трофеї та мисливський туризм (скриншот: facebook.com/kekz.ua) Та ж стаття 1 перелічує знаряддя полювання: зброя, луки, арбалети, списи, самолови, транспорт, безпілотники, електрообладнання, оптика, тепловізори, прилади нічного бачення, звуковідтворювальні прилади - і закінчується словом "тощо". "Чинна стаття 20 забороняє звуковідтворювальні прилади. У новому законопроєкті цієї заборони немає... Перелік відкритий. Дописати можна що завгодно", - констатували екологи.

Фрагмент публікації КЕКЦ про знаряддя полювання (скриншот: facebook.com/kekz.ua) Крім того, автори законопроєкту, на думку експертів КЕКЦ:

• ігнорують сезон тиші, який діє в Україні з 1 квітня по 15 червня (у перехідних положеннях йдеться, зокрема, про полювання на самця козулі з 1 травня по грудень включно);

Фрагмент публікації КЕКЦ про сезон тиші (скриншот: facebook.com/kekz.ua)

• відроджують радянське вчення про "шкідливих тварин" (в межах якого "за премії" винищували вовків, хижих птахів, навіть ворон).

Фрагмент публікації КЕКЦ про "шкідливих тварин" (скриншот: facebook.com/kekz.ua) "Наука відмовилася від цієї маячні ще в минулому столітті. В екосистемі немає шкідливих видів. Є види з різними функціями", - наголосили спеціалісти. Так, наприклад, стаття 31 забороняє "полювання та/або відлов в темний період доби", але "крім полювання на кабана, вовка, лисицю, шакала, енотовидну собаку та інвазійних чужорідних видів".

Фрагмент публікації КЕКЦ про полювання вночі (скриншот: facebook.com/kekz.ua) Інший момент, на який звернули увагу екозахисники, стосується собак. "Виявлені в мисливських угіддях без нагляду породисті собаки відловлюються, про що письмово повідомляються районні та обласні організації, які провадять реєстрацію відповідних порід собак. Безпородні собаки можуть бути добуті у порядку регулювання чисельності диких тварин", - йдеться у статті 32. Отже, за словами фахівців, "щоб вижити, потрібно мати родовід".

Фрагмент публікації КЕКЦ про родовід собак (скриншот: facebook.com/kekz.ua) "Заборони рознесли по двох статтях і дописали в статтю 31: "Порушення заборон, наведених у цій статті Закону, вважається порушенням правил полювання та не відноситься до браконьєрства", - повідомили також у КЕКЦ. Йдеться про те, що чималий перелік дій, який раніше вважався браконьєрством, потрапив до порушень правил полювання. Йдеться, наприклад, про:

• добивання тварин, які рятуються від пожежі й повені;
• руйнування жител звірів, бобрових загат, пташиних гнізд;
• заливання нір;
• стрільбу з під'їзду на транспорті.

"Усе це було браконьєрством. Тепер це "порушення правил". Тварина тікає від вогню - а її розстрілюють. І це вже не злочин, а невідомо що", - пояснили українцям.

Фрагмент публікації КЕКЦ про заборони і браконьєрство (скриншот: facebook.com/kekz.ua) Окреме обурення екозахисників викликала стаття 17 "Плата за користування мисливськими угіддями":

• лісовими - 0,2% прожиткового мінімуму для працездатних осіб (установленого на 1 січня поточного року);
• польовими - 0,05%;
• водно-болотними - 0,1%.

"Порахуйте самі: близько 6,66 грн за гектар українського лісу на рік... І це ще не все. Угіддя віддають на 20 років з автоматичним продовженням (стаття 12). А якщо чиновник вчасно не відповів - діє "мовчазна згода" (статті 11, 12). Промовчав - вважай, віддав ліс", - розповіли у КЕКЦ. Крім того, "мінімальну площу лісового угіддя знизили з трьох тисяч гектарів до п'ятисот".

Фрагмент публікації КЕКЦ про плату за користування (скриншот: facebook.com/kekz.ua) Українцям повідомили також, що законопроєкт створює нове Агентство (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері мисливського господарства, полювання та сталого використання мисливських тварин), яке (згідно зі статтею 9):

• контролює галузь;
• вирішує, скільки тварин можна вбити одному мисливцю за день;
• формує мисливські угіддя, зокрема за власною ініціативою;
• популяризує мисливське господарство;
• розвиває трофейну справу, впроваджує міжнародну оцінку трофеїв, проводить конкурси і видає довідник мисливських трофеїв.

"Тобто один орган рекламує стрілянину по тваринам, влаштовує змагання "у кого гарніший череп" - і сам себе перевіряє. Це не контролер. Це мисливський "дах" із державною печаткою", - вважають фахівці.

Фрагмент публікації КЕКЦ про нове Агентство (скриншот: facebook.com/kekz.ua) У підсумку в одній з найвідоміших громадських природоохоронних організацій Украіни наголосили, що цей документ "не можна виправити правками". "Його не можна "доопрацювати до другого читання". Він гнилий у самій основі, бо побудований на переконанні, що дика тварина - це товар, її смерть - послуга, а український ліс - майданчик для платних розваг", - наголосили природоохоронці.

Фрагмент публікації КЕКЦ про підписантів законопроєкту (скриншот: facebook.com/kekz.ua) Отже, підсумовуючи все вищесказани, вони вимагають "відхилити законопроєкт №15431 у першому читанні". Нагадаємо, раніше ми розповідали, що в Україні вимагають назавжди заборонити полювання. Крім того, ми пояснювали, в яких регіонах України стало критично багато хижаків. Читайте також, як війна впливає на диких тварин і чому звірі почали частіше заходити в міста.